порядок

-дку, ч.

1) Стан коли де-небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; чистота, лад; прот. безладдя. || Правильне або звичне розташування, розміщення чого-небудь. || перен., розм. Правильний режим життя. Давати порядок.

2) Стан, коли все робиться, виконується так, як слід, відповідно до певних вимог, правил і т. ін.; упорядкованість, лад. || у знач. присудк. сл., розм. Добре, правильно; так, як слід. || Злагодженість, узгодженість у діях, організованість. || Додержання правил, норм поведінки де-небудь; дисципліна. Охоронець громадського порядку.

••

Все в поря́дку — все добре, правильно, так, як слід; усе відбувається належним чином.

Наво́дити поря́док — а) чисто прибирати, надавати охайного вигляду; б) добиватися організованості, злагодженості в діях, дисципліни.

Приво́дити в поря́док що — упорядковувати, доводити до ладу щось, надавати доброго вигляду, стану чому-небудь.

3) перев. мн. Державний, суспільний лад; устрій. || Чинні де-небудь закони, правила; норми громадської поведінки і т. ін. || Місцеві звичаї, обряди і т. ін.

4) Певна послідовність, черговість чого-небудь. Порядок денний.

5) чого і з означ., перен. Спосіб виконання, метод здійснення чого-небудь. || в оруд. в. одн. або з прийм. "в" ("у") та означ. Спосіб розміщення, розташування чогось.

••

Судови́м поря́дком — через суд, судом.

6) з означ., військ. Певний спосіб шикування війська, військових підрозділів.

••

Бойові́ поря́дки — розташування військових підрозділів на передових позиціях для ведення бою.

7) спец. Класифікаційна категорія в ботаніці, що об'єднує споріднені родини.

8) мат. Числова характеристика багатьох математичних об'єктів. Крива другого порядку.

••

На поря́док ви́щий (ни́жчий) — у десять разів більший (менший).

На два поря́дки ви́щий (ни́жчий) — у сто разів більший (менший).